«Батіг: Сутність будь-якої боротьби полягає в тому, щоб знищувати ворогів у більшій кількості, ніж вороги знищують нас. Тому нехай кожен просто задасть собі запитання, скількох жидів або чурок він убив за останній місяць? рік?»

 

 

«Гуманіст: гостив я якось з побратимом в минулому році у Львові,і от приїхавши,дещо освоївшись ми ,як годиться пішли наводити порядок у місті.Гуляємо по "100метрівці" і тут....о неподобство-йде стадо чорних почвор,без намордників,без ципків та іншого необхідних в даній ситуації "аксесуарів".При вигляді цього "сафарі" в нас прокинувся ,дещо приспаний пивом, мисливський дух.Проте погодні умови явно були на стороні "братів наших менших",і полохлива "дичина"(крім однієї "туші") скориставшись цим накивала п*ятами(чи копитами ).Попрацювавши з "тушею",вже відходячи,запримітив дуже обурливу для себе обставину- туші допомагали звестися місцеві-галичани.От такої от "клініки" мені довелося бути свідком,пані та панове.»

 

 

Спитаєте, що це за маячня? І хоча сам я маю серйозні сумніви у психічній адекватності авторів наведених висловлювань, проте мушу вас розчарувати – це не цитати з історій хвороб пацієнтів Павлівської психлікарні, а розмови формально здорових і, що найголовніше, вільних молодих людей, наших з вами співгромадян, яких, цілком ймовірно, ми щодня бачимо поруч себе на вулицях, можливо навіть вони є нашими сусідами чи колегами по роботі. Наведене вище – спілкування новітніх «українських патріотів» у відкритому форумі веб-сайту такої собі громадської організації під благопристойною назвою «Патріот України» (далі – ПУ). Відкритий форум – це коли кожен бажаючий, що має доступ до інтернету, може ознайомитися з цим «спілкуванням», або навіть взяти в ньому активну участь. Власне, це можна назвати «нацизмом у вільному доступі». Звісно, всім відомо, що нацизм був засуджений світовою спільнотою ще у 1945-1946 рр. (Нюрнбергський процес). Але чи не здається вам, що висловлювання «патріотів України» цілком вписуються у людиноненависницьку риторику вождів Третього Рейху?

 

 

Український расовий соціал-націоналізм

 

 

Що таке «соціал-націоналізм»? Це політична ідеологія, яку сповідують члени ПУ. Хоча визначення «соціал-націоналізму» в жодному політологічному або соціологічному словнику немає. Чому? Тому що цей термін вигадали самі новітні патріоти, аби, залишаючись ідеологічно «правильними», бодай мінімально замаскувати свою справжню сутність. А справжня сутність розкриється, якщо переставити слова «соціалізм» і «націоналізм» місцями. Що ж отримаємо? – «націонал-соціалізм (нацизм) – англ. national-socialism; нім. National-Sozialismus. Ідеологія, політичний рух, система влади, що грунтуються на використанні лозунгів націоналізму і соціалізму; німецька форма фашизму, яка проголошує расизм, ідею народного суспільства, військової експансії, культ фюрера, антисемітизм, антикомунізм» (Соціологічний енциклопедичний словник).

 

 

А тепер кілька цитат із пропагандистських статей, розміщених на сайті ПУ, які доводять, що ніякої різниці між звичайним фашизмом і тим, що вони називають «соціал-націоналізмом» немає.

 

 

«Наш Націоналізм є расовим, соціальним, великодержавно-імперським, антисистемним (антидемократичним та антикапіталістичним), самодостатнім, войовничим та безкомпромісним. Свою ідеологію Український Соціал-Націоналізм будує на максималізмі, національно-расовому егоїзмі, любові до свого, нетерпимості до ворожого та активізмі, здатному бути залізним тараном для розторощення чужої сили, що схоче стати на перешкоді Української Нації та Білої Раси».

 

«Виходячи з того, що ми, Українські соціал-націоналісти, розглядаємо так звані “людські раси” як окремі біологічні види, а людиною розумною (Homo Sapiens), в біологічному розумінні, вважаємо лише Білу Європейську Людину, вважаємо своїм прямим обов’язком унеможливити будь-які міжрасові (міжвидові) контакти, що призводять до міжрасової (міжвидової) мішанини, і в кінцевому рахунку – до вимирання Білої Людини. Будь-яка пропаганда міжрасових контактів, рівно як і пропаганда сексуальних збочень, антитрадиційного та нездорового способу життя, тобто всі дії, що спрямовані на підрив кількісних та якісних характеристик Нації, розглядаються нами як заклики до геноциду, і відповідно каратимуться в найжорстокіший спосіб»

 

«Небіле населення на території України перебувати не має права.»

(зі статті «Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання»)

 

 

«“Патріот України” – це бойова організація, що сповідує ідеологію Українського Соціал-Націоналізму.

Відповідно, лікування нашого Національного організму необхідно починати з Расового очищення Nації. І тоді в здоровому Расовому тілі відродиться здоровий Національний Дух.

Історична місія нашої Nації, в це переломне сторіччя, очолити і повести за собою Білі народи всього світу в останній хрестовий похід за своє існування. Похід проти очолюваного семітами недолюдства».

(зі статті «Український расовий соціал-націоналізм»)

 

 

І ще одна цитата з форуму. Пише член ПУ: «впевненно можу сказати що жиди сповна заслуговують до себе ненавість та порікання і жидів завжди будуть давити поки не настане день коли задавлять останього жидяру, а цей день настане!!! що ще додати.... дави жида = рятуй Україну!!!»

 

 

Коментарі тут, як кажуть, зайві. Зауважу лише, що коли раптом комусь з українців байдуже до темношкірих, євреїв, азіатів тощо, і він вважає, що ця проблема його не стосується, то об’єктивно це зовсім не так. В силу різних історичних причин, велика частина (чи навіть більшість) українців не є расово чистою. Тож, відповідно, жоден з нас не може бути певен, що після того, як такі от «патріоти України» виріжуть усіх «кольорових», його життя буде в безпеці.

 

 

Вже сила в руках, вже гордість у серці,

І жорстокість в очах. Ми не боїмося вмерти!

Чорній гидоті кінець, ми починаєм війну!

(група Nachtigall, пісня «Наша Боротьба, прослухати можна на тому самому сайті «Патріота України»)

 

 

Звичайно, можна припустити, що це всього лише нерозумне базікання психологічно несформованих підлітків, такі собі сучасні інтернет-забавки. Але це якщо не слідкувати за новинами. В Україні дедалі частіше трапляються вбивства людей на ґрунті расової нетерпимості – звірячі за своєю жорстокістю вбивства. І скоюють ці злочини здебільшого саме підлітки, голови яких задурманені нацистською ідеологією. За підозрою у вчиненні двох останніх таких вбивств у Києві (громадянина Конго та громадянина Сьєрра-Леоне) затримані молоді люди віком 16-17 років, що є членами руху так званих наци-скінхедів (неонацистів). Спитаєте, звідки в них ця дурість? Дивіться вище.

 

 

Тривалий час, попри конкретні факти, офіційна українська влада вперто заперечувала існування в Україні такого явища як расизм. Лише після ряду гучних заяв щодо активізації в Україні неонацистського руху, які прозвучали на міжнародному рівні,  керівництво держави визнало наявність проблеми. Міністр внутрішніх справ кілька днів тому зізнався, що в ході розслідування справи про вбивство темношкірого громадянина Сьєрра-Леоне правоохоронні органи виявили більш як півтисячі прихильників сучасного фашизму. Кількість нападів на расовому ґрунті за кілька місяців поточного року вже перевищила сумарне число таких нападів за весь минулий рік. Це, звичайно, сумно, але мусимо констатувати, що з такими темпами Україна має всі шанси вже у найближчий час наздогнати Російську Федерацію, де подібні злочини скоюються мало не щотижня.

 

 

Гітлерівці з «Патріота України» теж не весь час сидять за моніторами комп’ютерів, надихаючи інших рішуче ставати на захист «Української Нації та Білої Раси». Для своїх членів вони періодично проводять тренінги з бойових мистецтв та володіння зброєю, влаштовують акції (в тому числі й силові) проти приїжджих, проти виховання толерантності серед учнів українських шкіл та за визнання воїнів УПА. Тобто активно втілюють свої нацистські ідеї в життя. І, варто відмітити, майже безперешкодно.

 

 

Певно, багато хто пам’ятає минулорічний (14 жовтня 2007 р.) марш на підтримку визнання воїнів УПА, на якому члени ПУ разом з іншими ультраправими завзято «хайляли» (від «хайль гітлер» – нацистське привітання, що супроводжується відомим жестом правою рукою) на численні фото та відеокамери. Зображення цього фашистського шабашу шокували тоді не лише світову спільноту, а й багатьох наших співвітчизників, які наївно вважали, що їхні діди остаточно перемогли «коричневу чуму» ще у далекому 1945-му.

 

 

У той же день мала місце низка подій, яким вітчизняні ЗМІ чомусь не приділили належної уваги. Центральна київська синагога стала об’єктом акту вандалізму – вибито шибки у вікнах. У Печерському районі Києва скоєно напад на трьох китайських студенток – з численними ножовими пораненнями дівчат доставили до лікарні. Озброєні зловмисники напали на громадянина Бангладеш, який від отриманих ножових поранень помер... Схоже, дехто з «патріотів» 14 жовтня 2007 року мав «гідну» відповідь на запитання «скількох жидів або чурок він убив».

 

 

 

«Кращі гуртожитки – українським студентам!» чи «Небіле населення на території України перебувати не має права»?

 

 

Цього разу «патріоти України» вирішили захистити українських студентів нібито від посягань іноземців на кращі місця в гуртожитках одного зі столичних вузів. Офіційна мета акції: «привернути увагу громадськості до проблеми дискримінаційної політики поселення та покращення умов проживання іноземців за рахунок українських студентів».

 

 

Ви можете собі уявити, що адміністрація вузу або комендант гуртожитку приймають рішення про поселення студентів, виходячи з кольору їхньої шкіри чи розрізу очей? Тобто, якщо ти нігерієць – маєш кімнату «люкс», а якщо українець – житимеш у підвалі. Уявили? От і в мене не виходить. Комендант-расист – це анекдот. Натомість комендант-хабарник – реальний персонаж сьогодення (маючи за плечима досвід проживання в гуртожитках, можу це стверджувати). Тому зазвичай люксові апартаменти отримують не ті, хто має темний колір шкіри, а ті, хто має достатньо грошей, аби сподобатись комендантові. З рівним ступенем імовірності це може бути як нігерієць, так і українець. Головне – не «хто», головне – «скільки». Це загальновідомий факт, і припускати наявність якогось іншого мотиву просто безглуздо.

 

 

«Українські патріоти» теж все це прекрасно знають. Але, тим не менше, їхній протест спрямований не проти корупції в адміністраціях українських вузів, а саме проти іноземців. Проти іноземців як таких. Адже іноземці, представники інших рас, за переконаннями неонацистів – це фактор, що загрожує чистоті «Білої Раси», єдиної, яка має право на існування. «Лікування нашого Національного організму необхідно починати з Расового очищення Nації. І тоді в здоровому Расовому тілі відродиться здоровий Національний Дух» – говорять вони, наслідуючи свого кумира Адольфа Гітлера. Саме це і є справжньою метою їхньої акції «за кращі гуртожитки для українських студентів». Такі «патріоти» ніколи не виступатимуть проти хабарників, корупціонерів, депутатів-олігархів, проти тих, хто насправді позбавляє «простих українців» права на краще життя. А справжнім хапугам вигідно, аби народ не звертав на них уваги, звинувачуючи в усіх своїх бідах когось іншого, – тих таки іноземців, наприклад. Саме тому й продовжують функціонувати подібні «патріотичні об’єднання».

 

 

Тому молоді люди, що їдуть до України не через надто солодке життя у себе вдома, замість елементарної поваги та гостинності наражаються на ножі борців за чистоту раси. Вони не отримують тут жодного захисту – бо вони тут «ніхто», бо на них можна легко повісити провину за всі наші біди, а справжні злодії тим часом залишаться «білими та пухнастими».

 

 

Цинізм місцевої столичної влади та вузівської адміністрації просто не має меж. Адже в студмістечку саме цього навчального закладу, в якому «Патріот України» збирається провести свою «патріотичну» акцію, буквально кілька тижнів тому вкрай залякані іноземні студенти колективно звернулися до української влади з вимогою припинити насильство проти них з боку представників фашистських угруповань. І ось відповідь на їхнє звернення!

 

 

То чи маємо ми чекати реакції можновладців? Чи не повинні ми згуртовано стати на заваді новій хвилі «коричневої чуми»? Заради усіх наших співвітчизників, які поклали своє життя, аби врятувати світ від фашистських концтаборів і газових камер, заради наших дітей, які не повинні жити й боятися, що одного дня якомусь покидьку не сподобається колір їхньої шкіри, і він захоче встромити їм ножа у спину.

Іванов Петро Сидорович